Національно-патріотичне виховання
Кожне нове покоління людей живе і розвивається у певному національному середовищі, життя якого залежить від особливостей державного устрою країни.
Зараз третє тисячоліття, складний суперечливий час, коли у багатьох людей зростає національна самосвідомість, інтерес та повага до національної культури, історії свого народу, мови.
Тому, однією з важливих педагогічних задач, визначених Законом України «Про освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.
Патріотичне виховання – одна із складових систем гармонійного розвитку дошкільника. Базисом патріотичного виховання є певна сума знань окреслена державним стандартом дошкільної освіти в Україні. Діюча програма економічної і соціальної розбудови Української держави має блок завдань спрямованих на розвиток освіти і виховання підростаючого покоління. Одним із пріоритетних проявів цих завдань є створення певних передумов громадянської поведінки побудованих на засадах моралі. Виокремлюючи із системи освіти шкільний вік, науковці розглядають його як період в якому закладаються основи патріотичного виховання, формується патріотична самосвідомість, громадянська відповідальність особистості дитини. Тому, наразі, патріотичне виховання дітей шкільного віку розглядається як пріоритетний напрямок освітньої діяльності.
Актуальність питання патріотичного виховання учнів обумовлюється тим, що формування громадянської позиції свідомого українця має полягати в активному обстоюванні традиційних для нашого менталітету чеснот: любові до рідної землі, товариськості, розумної достатності, цінності родинного життя, духовного повсякденного буття, уважного ставлення до людей. Саме з раннього дитинства, з перших років життя дитини починається плекання національної свідомості й самосвідомості, прищеплення моральних ідеалів та ціннісних орієнтирів.
Без будь-кого з нас Батьківщина
може обійтися але будь-хто з нас
без Батьківщини - ніщо.
Василь Сухомлинський
Патріотизм — одне з найглибших почуттів, закріплене століттями й тисячоліттями історичних подій. Не можна бути патріотом, не відчуваючи особистого зв’язку з Вітчизною.
Яка приваблива сила є в тому, що нас оточує в дитинстві? Чому, навіть поїхавши із рідних місць на довгі роки, людина згадує їх з теплом, а живучи в місті, селі, вона з гордістю розповідає гостям про красу та багатство рідного краю? Це вираження глибокої прихильності та любові до всього, що з ранніх років увійшло в серце як найдорожче. Свою любов до рідних місць, уявлення про те, чим вони відомі, красу природи, здобутки людей — усе це ми й намагаємось передати нашим вихованцям як основу їхніх моральних тапатріотичних почуттів.
Позитивною тенденцією сьогодення є повернення українського суспільства до вивчення історії України, побуту, традицій та обрядів нашого народу, а головне — активне, не формальне залучення дітей до їх вивчення.
Досвід показує, що вже в ранньому віці дитина може та повинна знати, у якій країні вона живе, чим ця країна відрізняється від інших, чому її називають Україною.
У дітей дошкільного віку саме в цей період формуються культурно-ціннісні та морально-патріотичні основи особистості; розвиваються їх емоційна, чуттєва сфера; психічні процеси (мислення, пам’ять, увага); відбувається соціальна адаптація до вимог суспільства; розпочинається процес національно-культурної ідентифікації, усвідомлення себе як частини навколишнього світу.
Слід відзначити, що цілісна система формування свідомого громадянина, патріота своєї країни на сучасному етапі остаточно не сформована. Тому в нас, у практиків, виникає багато питань щодо змісту, засобів упровадження патріотичного виховання та інтеграції його в систему освіти сучасного шкільного закладу.
Основою патріотичного виховання є моральне, естетичне, трудове, розумове виховання маленького громадянина. У процесі такого різнобічного виховання зароджуються перші паростки духовно-моральних патріотичних почуттів.
Плануючи роботу з патріотичного виховання , вихователеві варто поєднати кілька основних чинників:
• виховання любові та шанобливого ставлення до близьких людей, сім’ї, родини;
• ознайомлення дітей із явищами суспільного життя;
• народознавство;
• ознайомлення з засобами мистецтва;
• практична діяльність дітей;
• знайомство з національними та державними святами;
• знайомство з державними на національними символами.
Ці напрями роботи реалізуються в усіх видах дитячої діяльності; Це може проявлятися в таких видах діяльності:
• участь у цільових прогулянках, екскурсіях рідним містом (селом);
• обговорення правил безпечної поведінки в місті;
• участь у спільній праці на ділянці дошкільного закладу;
• розвиток естетичного сприйняття та міркувань у процесі читання творів про Батьківщину, малу Батьківщину; участь у розмовах, бесідах про події, які відбуваються в рідній країні, місті, селі.
• розгляд дидактичних картинок, ілюстрацій, які відображають ставлення людей до Батьківщини;
• участь у проектній діяльності, продуктом якої є журнали або книжки про рідне місто;
• обговорення та складання розповідей про професії батьків;
• участь із батьками та вихователями в соціально значущих подіях рідного села (міста).
Цілеспрямована робота з формування патріотичного світогляду має поєднувати любов до рідних, близьких людей із формуванням відповідного ставлення й до знайомих елементів соціального життя. Для досягнення такого результату педагог, знайомлячи дітей із подіями, фактами життя країни, ілюструє їх прикладами з життя або діяльності знайомих та близьких дітям людей, спирається на власний досвід дитини.
Виховувати патріотичні почуття можна не лише під час навчально-пізнавальної діяльності, але й за допомогою різноманітних народних ігор, дидактичних ігор патріотичного змісту, музичних народних ігор,, спортивних патріотичних ігор, різноманітних конкурсів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий